Якість пелет і її вплив на роботу котла

Зольність показує, який відсоток від маси палива перетвориться на мінеральний залишок — золу й шлак.

Приблизні цифри:

• деревні пелети класу ENplus A1 — зольність до 0,5–0,7%;
• клас A2 — до 1%;
• клас B — до 3% і більше, для великих промислових котлів;
• агропелети (лушпиння, солома) — часто 2,5–4% і вище.

Що це означає на практиці:

• 1 тонна якісних деревних пелет (зольність ~1%) дає близько 10 кг золи;
• 1 тонна агропелет із зольністю 3–4% — уже 30–40 кг твердих залишків.

Вплив на роботу котла:

• чим вища зольність, тим частіше потрібно чистити зольник, пальник, теплообмінник і димохід;
• зола й шлак, що налипають на колосники та чашу пальника, можуть утворювати «корж», який заважає подачі палива й повітря, провокуючи погане горіння та збої автоматики.​

Якщо покупець не готовий часто чистити котел і пальник, дешеві високозольні пелети можуть вийти дорожче за рахунок сервісу й простоїв, ніж дорожчі сертифіковані деревні гранули.

Оптимальна вологість пелет для котельні — до 8–10%.

Якісні деревні пелети зазвичай мають:

• вологість 7–10%;
• за таких показників вони горять рівномірно, з хорошою теплотворністю та мінімальним димом.

Що відбувається з мокрими пелетами:

• частина енергії йде на випаровування вологи, а не на нагрів теплоносія — ККД падає;
• з’являється нестабільне горіння, більше диму й смолистих відкладень;
• у димарі та на холодних ділянках теплообмінника утворюється конденсат, що прискорює корозію.

Приклад:
якщо порівнювати сухі пелети (8–10% вологості) і погано збережені, що ввібрали води, реальна витрата палива на одну й ту саму потужність може відрізнятися на 15–25%. Ви купуєте тонну, але частина йде на нагрів води всередині гранули, а не вашого теплоносія.
Тому:

• потрібне правильне зберігання (сухий склад, піддони, захист від опадів);
• не варто брати пелети з видимими ознаками намокання й розсипання.

Стандарти EN/ENplus регламентують діаметр, довжину, кількість пилу й механічну міцність пелет.
Типові значення:

• діаметр для більшості котлів — 6 або 8 мм;
• довжина — не більше 40 мм (загалом, до 1–1,5 діаметрів у більшості гранул);
• пил/крихта — не більше 1%;
• твердість (механічна міцність) — від 97,5% для сертифікованих гранул.

Як розмір і форма впливають на роботу котла:

• занадто довгі гранули можуть клинити шнек, зависати в бункері, утворювати «містки»;
• надмірна кількість пилу забиває шнек, викликає нерівномірну подачу й стрибки потужності;
• слабка механічна міцність → гранули розсипаються в крихту при транспортуванні, у бункері накопичується пил, шнеки й пальник працюють нестабільно.

Практичний ефект:
коли в бункер засипають дешеві пелети з великою кількістю пилу та нестабільною довжиною, котел фактично перетворюється на «ручний». Людина змушено часто втручатися, чистити пальник, прокручувати шнеки, усувати кліни — автоматизація втрачає сенс.

ККД котла
За якісних деревних пелет пелетні котли демонструють ККД на рівні 86–91%, що помітно вище, ніж у більшості класичних твердопаливних.
При поганому паливі ККД падає через:

• неповне згоряння (хімічний недопал);
• тепловтрати на випаровування надлишкової вологи;
• товсті шари сажі та нагару на теплообміннику, що працюють як теплоізоляція.

Результат — ви платите за тонни пелет, а реально отримуєте менше тепла в систему.

Частота чистки

• сертифіковані пелети з зольністю до 0,5–0,7% дозволяють чистити котел і пальник значно рідше — у промислових умовах це різниця між чисткою раз на кілька днів і чи не щодня;
• високозольні або забруднені пелети (пісок, земля, сторонні домішки) швидко «замазують» пальник, утворюють на дні чаші шлаковий корж, можуть клинити механізми самоочищення.

Для котельні це конкретні години роботи персоналу й простої обладнання. Те, що здається «невеликою економією» на паливі, обертається витратами на сервіс.

Як продавець котлів, завжди рекомендуємо клієнтам не «вірити на слово», а дивитися на паливо:

1.Сертифікація.
Наявність ENplus A1/A2 або еквівалентних маркувань — важливий, але не єдиний критерій.
2.Візуальний огляд:​

• поверхня гранули має бути гладкою, без тріщин і розшарувань;
• мінімум пилу й крихти в упаковці;
• колір рівномірний, без сторонніх включень.

3.Простий «польовий» тест на міцність.
Гранула не повинна легко розламуватися й кришитися в руках — слабка гранула у шнеку перетвориться на пил.
4.Питання до постачальника:

• з чого зроблені пелети (порода, відходи, агросировина);
• заявлена зольність і вологість;
• чи є лабораторні протоколи/сертифікати.​

Якщо котельня велика, має сенс періодично відправляти зразки у лабораторію й реально контролювати якість палива.

Щоб ваш пелетний котел працював із паспортним ККД, а не перетворився на «ручний»:

• Орієнтуйтесь на деревні пелети класу A1/A2 для об’єктів, де важливі автоматизація й мінімум сервісу; для великих промислових котелень підходять і пелети класу B, але з урахуванням частішої чистки.​
• Слідкуйте за вологістю: мокрі пелети — це онлайн‑мінус до ККД і плюс до сажі й корозії.
• Контролюйте розмір, пил і міцність гранул — це прямо впливає на роботу шнеків, пальника й автоматики.
• Закладайте правильне зберігання: сухий склад, піддони, захист від опадів і конденсату, не тримайте пелети «на вулиці під плівкою й калюжею».​

Правильне паливо — це половина успіху пелетної котельні. Якщо поєднати якісні пелети з грамотно підібраним котлом та автоматикою, котельня працює стабільно, витрати палива відповідають розрахункам, а чистка й сервіс не з’їдають нерви й бюджет.