Опалення ферм і пташників твердопаливними котлами: дешеве паливо й правильний мікроклімат

Різні тварини й птиця мають свої температурні «зони комфорту»:

• молодняк птиці (бройлер, індичка) у перші тижні потребує 28–32 °C з поступовим зниженням;
• доросла птиця зазвичай почувається нормально при 16–20 °C;
• свиноматки й поросята — 18–24 °C залежно від віку;
• корівники зазвичай утримують у діапазоні 8–15 °C, але без протягів і різких коливань.​

Ключові моменти для мікроклімату:

• температура повинна бути стабільною, особливо вночі та при зміні погоди;
• важлива відсутність протягів — краще невеликий недогрів, ніж «гуляючий» холодний потік повітря;
• необхідна вентиляція для видалення вологи, аміаку, вуглекислого газу, але без переохолодження тварин.​

Твердопаливний котел тут працює як «серце» системи, яке подає тепло в:

• водяні повітряні калорифери/тепловентилятори в приміщеннях;
• низькотемпературні контури обігріву підлоги чи зонального підігріву (особливо для поросят та молодняка птиці);
• побутові та технологічні потреби (тепла вода для миття, дезінфекції тощо).​

Для ферм характерне те, що «паливо росте поруч»:

• солома, стебла кукурудзи, соняшнику;
• деревні відходи (гілки, обрізки, щепа);
• гній після сушіння й брикетування (для спеціальних котлів/палив).​

Переваги твердопаливного котла на фермі:

• можливість використовувати як паливо власні відходи (прямо або після переробки в брикети/пелети);​
• незалежність від газу й нестабільної ціни електроенергії;
• можливість комбінувати: дрова, брикети, вугілля, агропелети — залежно від сезону та доступності.​

Для пташників і свинарників особливо цікаві:

• котли тривалого горіння з великою топкою;
• пелетні котли з автоматичною подачею палива, які можуть працювати на агропелетах (соняшник, солома, лушпиння), якщо це допускає виробник.​

Які відходи реально можна спалювати
Залежно від конструкції котла й рекомендацій виробника можуть використовуватись:

• солом’яні брикети й пелети;
• деревні брикети, щепа, обрізки;
• агропаливо (лушпиння, лузга, відходи зернових) у вигляді гранул;
• у спеціалізованих котлах — навіть висушений підготовлений гній (у вигляді гранул або брикетів).​

Важливо:

• більшість універсальних котлів розраховані на дрова, вугілля, деревні брикети;
• для спалювання «важкого» агропалива (солома, лузга, агропелети) краще обирати котли з посиленою колосниковою решіткою, розвиненим теплообмінником і зручною системою очищення золи.​

Приклад економії на агровідходах
Ферма з пташником на 1000 м²:

• для підтримки потрібного мікроклімату в холодний період може споживати умовно 50–80 кВт теплової потужності (точне значення залежить від утеплення й температури);
• при роботі на привезених деревних пелетах витрата йде за ринковою ціною;
• при переході на власні агропелети (з соломи, лузги) собівартість тепла може падати в 2–3 рази при правильно налагодженому процесі.​

Тут важливо не тільки спалити відходи, але й організувати:

• сушіння (солома й агровідходи повинні мати прийнятну вологість);
• подрібнення й гранулювання (якщо використовується пелетний котел);
• стабільну подачу палива і чистку зольника (агропаливо часто дає більше золи).​

Приклад 1. Невеликий пташник 300–400 м²
Вихідні умови:

• площа: 350 м²;
• висота: 2,5–3 м;
• утеплення середнє (сендвіч-панелі або утеплена цегла);
• потрібна температура: близько +18 °C, зовні в мороз –15 °C.​

Практично для добре утеплених пташників беруть орієнтовно 80–100 Вт/м² при таких умовах (з урахуванням вентиляції та втрат через огороджувальні конструкції).
Оцінка:

• 350 м² × 100 Вт/м² ≈ 35 000 Вт → 35 кВт.

З урахуванням піків, нерівномірності, можливих тепловтрат на вентиляцію — доцільно ставити котел 40–50 кВт.​
Такий котел:

• гріє повітряні калорифери/конвектори в пташнику;
• може мати окремий контур для підігріву зони молодняка (тепла підлога або низько розташовані теплообмінні елементи).

Приклад 2. Свиноферма на 1000 м²
Вихідні дані:

• площа приміщень: 1000 м²;
• висота: 3 м;
• частина приміщень — для молодняка (вища температура), частина — для відгодівлі;
• потрібні температури в різних зонах: +18…+22 °C для поросят, +14…+18 °C для дорослих.​

Середньо по фермі можна брати 80–120 Вт/м² залежно від конструкції й вентиляції. Візьмемо 100 Вт/м²:

• 1000 м² × 100 Вт/м² = 100 кВт.

Для реальних умов (витяжка, повітрообмін, тепловтрати через ворота) додають 30–40%:

• 100 кВт × 1,3–1,4 ≈ 130–140 кВт.

Практичний вибір:

• твердопаливний котел 150 кВт, особливо якщо планується використання агровідходів з вищою зольністю (частіше чистити, потрібен запас).​
• при наявності двох корпусів ферми можна розглядати 2 котли по 80–100 кВт — це дає резервування й гнучкість (один корпус → один котел).

Приклад 3. Багатокорпусна ферма з тепловими контурами
Припустимо, є:

• пташник 600 м²;
• свинарник 400 м²;
• побутові й технологічні приміщення (50–100 м²).​

Загальна «умовна» потреба:

• пташник: 600 м² × 90–110 Вт/м² ≈ 54–66 кВт;
• свинарник: 400 м² × 90–110 Вт/м² ≈ 36–44 кВт;
• разом 90–110 кВт, з запасом по вентиляції й піках — 130–150 кВт.

Рішення:

• один котел 150–170 кВт + теплоакумулятор;
• окремі гідравлічні контури з власними насосами й змішувальними вузлами на пташник, свинарник і побутові приміщення.​

Це дозволяє:

• задавати різні температури теплоносія для різних зон;
• не перегрівати ті приміщення, де потрібен лише базовий плюс.

Вентиляція, конденсат і безпека

Опалення ферми не можна розглядати окремо від вентиляції:

• тварини та птиця виділяють багато вологи й вуглекислого газу;
• без видалення вологи з’являється конденсат, грибок, корозія конструкцій;
• надлишковий аміак і неприємні запахи шкодять здоров’ю поголів’я.​

Комбінація твердопаливного котла й правильно організованої вентиляції дозволяє:

• підігрівати частину приточного повітря через калорифери, щоб не «заливати» приміщення холодом;
• тримати баланс між свіжим повітрям і тепловтратами.

З погляду безпеки:

• котел має бути встановлений у окремому приміщенні (котельні) із негорючими стінами й підлогою;
• потрібна хороша приточна вентиляція в котельні для забезпечення горіння й видалення диму при аварії;
• димохід повинен бути з негорючих матеріалів, з ревізіями для чистки й дотриманням висоти над дахом.​

Обслуговуючий персонал повинен пройти навчання й інструктаж, оскільки помилки в роботі з твердопаливним котлом можуть призвести до перегріву, пожежі або отруєння чадним газом.​


Твердопаливні котли для ферм і пташників дозволяють перетворити відходи господарства на дешеве тепло, але система буде успішною тільки тоді, коли:

• потужність котла підібрана з запасом з урахуванням вентиляції та реальних втрат;
• мікроклімат (температура, вологість, швидкість повітря) продуманий під конкретні види тварин і птиці;
• котельня, автоматика й вентиляція відповідають вимогам безпеки й працюють як єдиний комплекс.​