Димохід і вентиляція для промислових твердопаливних котлів: на що звернути увагу

Для промислового твердопаливного котла недостатньо просто «вивести трубу вгору». Важливі три речі: матеріал, форма й траса димоходу.​

Матеріал димоходу
До димаря промислового котла висуваються базові вимоги:

• стійкість до високих температур (пік димових газів у твердопаливних котлах може сягати 300–400 °C і більше);​
• корозійна стійкість до конденсату й кислих компонентів диму;
• механічна міцність і герметичність стиків.

На практиці застосовують:

• нержавіюча сталь (сендвіч‑димар з утеплювачем) — один із найпоширеніших варіантів;​
• сталеві товстостінні труби з теплоізоляцією — для промислових об’єктів, інколи з зовнішнім несучим каркасом;
• рідше — цегляні/блокові шахти з внутрішніми вставками з нержавійки.​

Димар — це не місце для економії. Дешеві «чорні» труби без утеплення на промислових котлах швидко прогорають, дають конденсат, сажу і проблеми з тягою.

Форма й траса димоходу
Основні правила:

• круглий переріз бажаний — він забезпечує найкращу аеродинаміку й менше накопичення сажі;​
• мінімум горизонтальних ділянок і поворотів (рекомендовано не більше 2–3 змін напрямку);​
• плавні повороти замість різких «колін» під 90°.

Чим простіший і пряміший димохід, тим стабільніша тяга й менше шансів на зворотний тиск у котлі. На реальних об’єктах добра практика — ставити ревізійні трійники на поворотах для чистки й контролю.

Тяга — це «двигун» твердопаливного котла. Якщо димар низький, вузький або захований у «зону вітрового підпору», навіть найкращий котел не буде працювати нормально.

Висота димоходу
Практичні орієнтири для твердопаливних котлів:

• мінімальна висота димоходу — близько 5 м від колосникових решіток/виходу котла до вершини труби;​
• якщо поруч є вищі будівлі, труба має виходити вище зони «завихрень» — над коником даху, вище примикань інших конструкцій.​

З досвіду:

• занизили димар на 1–2 метри — і вже отримаємо проблеми з розпалом у вітряну або теплу погоду;
• надто високий димар без регулятора тяги — котел працює «на протязі», паливо згорає занадто швидко, ККД падає, важко втримати температуру.​

Діаметр димоходу
Діаметр димаря завжди прив’язується до потужності й вимог виробника котла. Адаптовані рекомендації виглядають так:​

• до 20 кВт — 150–180 мм;
• 20–35 кВт — 180–200 мм;
• 35–100 кВт — 200–250 мм;
• вище 100 кВт — 250–300+ мм (або кілька паралельних шахт, залежно від проєкту).

Важливі моменти:

• звужувати діаметр на виході від котла не можна — це одна з частих причин поганої тяги й задимлення;​
• розширення допустиме, але з урахуванням аеродинаміки й рекомендацій проектанта.

Як продавець, завжди наголошується: орієнтуватися треба не на «що є під рукою», а на діаметр, прописаний у паспорті котла.

Приклади «живих» проблем із тягою
На практиці найчастіше зустрічаються такі ситуації:​

• димохід вивели через стіну коротким «грибком», висота — 2–3 м: котел димить при відкритті дверцят, тяги практично немає;
• труба проходить біля більш високої будівлі або в «котловині» між будівлями — вітер створює зону підпору, тяга нестабільна;
• димохід не утеплений, на холодних ділянках випадає конденсат, сажа прилипла до стінок, через рік все заростає, тяга падає.

У таких випадках рішення — нарощування труби, утеплення, встановлення дефлектора або регулятора тяги, ревізія на предмет засмічення.​

Твердопаливний котел «з’їдає» багато повітря. Якщо котельня герметична, котел починає конкурувати за кисень, горіння стає нестабільним, дим тягне в приміщення.​

Приток повітря
Базові вимоги до приточної вентиляції котельні з твердопаливним котлом:​

• обов’язковий природний приток (решітка в нижній частині стіни/дверей або окремий канал);
• площа перерізу приточного каналу не менша, ніж у димоходу, а для потужних котлів — більша;​
• отвори не можна закривати, душити, завішувати — це прямий удар по тязі та безпеці.

Для промислових топкових проєктанти розраховують мінімальну площу притокових отворів з урахуванням витрати повітря на горіння й кратності повітрообміну.
У практичних рекомендаціях зазначається:

• витяжка котельні має забезпечувати не менше трикратного повітрообміну на годину, приток — суму витяжки плюс повітря для горіння.​

Витяжка
Витяжна вентиляція котельні виконує дві функції:

• видалення надлишкового тепла й вологи;
• гарантія, що при нештатній ситуації дим піде не в суміжні приміщення, а через витяжні канали.​

Рекомендації:

• витяжний канал розташовується у верхній зоні приміщення;
• система має працювати незалежно від електрики (як мінімум природний канал), а механічна витяжка — бути дублюючим шаром захисту.​

Сучасні промислові твердопаливні котли оснащуються автоматикою й вентиляторами, але навіть найкраща автоматика не компенсує грубі помилки в димоході й вентиляції.​

Критичні моменти:

• при недостатній тязі котел може не вийти на потужність, дим потрапляє в котельню, зростає ризик отруєння чадним газом;​
• при надмірній тязі котел «перегоряє» паливо, складно втримати температуру, падає ККД, зростає витрата палива;​
• автоматика, що керує вентилятором, розрахована на роботу в певному діапазоні тисків, а не на «забитий» димар або відсутність притоку.

Тому при запуску котельні правильний алгоритм такий:

1. Перевірити димохід (висоту, діаметр, герметичність, наявність утеплення й ревізій).
2. Перевірити вентиляцію (приток і витяжку) — реальний, а не «намальований у проєкті».
3. Налаштувати автоматику котла вже на фактичних параметрах тяги.​

Приклади з практики продажів і запуску

1.Цех 500 м², котел 150 кВт.
Димар спочатку вивели на 4 м без утеплення, приток перекрили взимку «щоб не тягнуло холодом». Результат: важкий розпал, дим у котельні, скарги «котел поганий». Після нарощування димоходу, утеплення й відкриття нормального притоку котел вийшов на стабільний режим, витрата палива зменшилася.​

2.Склад з високою будівлею поруч.
Димар був нижчий за гребінь сусіднього корпусу. Вітрові завихрення постійно зривали тягу, автоматика «ловила» аварії. Підняття труби вище зони підпору й установка дефлектора вирішили проблему.​

3.Котельня без нормальної вентиляції.
Потужний котел, щільні металопластикові вікна, відсутність притоку. При відкритті дверцят дим валив у приміщення, людині доводилось працювати в респіраторах. Після організації приточно‑витяжної вентиляції котел став працювати рівно.​

Перед запуском промислового твердопаливного котла, незалежно від моделі та виробника, рекомендується:

• Переконатися, що діаметр і висота димоходу відповідають паспорту котла і нормам.
• Перевірити, що димар утеплений, має мінімум поворотів і обладнаний ревізіями для чистки.
• Переконатися в наявності постійного притоку повітря в котельню й працездатної витяжки.
• Провести випробування тяги й, за потреби, встановити регулятор тяги або дефлектор для стабілізації роботи.​

Без цього навіть найкращий промисловий пелетний котел не покаже ні паспортного ККД, ні надійності, ні економії палива, заради яких ви його купували.